В Україні 1 січня набув чинності закон Про захист персональних даних, який правозахисники вже встигли назвати кроком до обмеження свободи слова і свободи доступу до інформації, передає українська служба Бі-бі-сі.

Як констатує видання, правозахисні організації закликалиПрезидента України Віктора Януковича відстрочити введення закону в дію, аГельсінська спілка і зовсім назвала його "вагомим кроком для побудови тоталітаризму” в країні.

Разом з тим, як вважаєвиконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини ВолодимирЯворський, що цей закон "зв`язує руки” в першу чергу журналістам.

У новому законі, каже він,під персональними даними розуміють будь-яку інформацію, яка дозволяєідентифікувати особу, аж до назви імені та прізвища. При цьому журналістам, додає правозахисник, дозволяютьзбирати загальнодоступну інформацію про особу, але не дозволяють її поширюватибез письмової згоди цієї особи.

Яворський також вважає, щопоширення будь-якої інформації про будь-яку особу тепер можна буде зупинити, атакож покарати журналіста або редакції за розголошення персональних даних.

У той же час автори закону,серед яких міністерство юстиції, кажуть, що приймаючи цей закон Українаадаптується до європейського законодавства. Вони нагадують, що Україна взяла зобов`язанняратифікувати і ввести конвенцію про захист персональних даних.

"Безумовно, цей закон,а також ратифікація Конвенції Ради Європи про захист персональних даних є однимз елементів покращення співпраці з Європейським Союзом в цілому”, -заявляв раніше заступник директора департаменту Мін`юсту з питань адаптаціїзаконодавства України до законодавства ЄС Тарас Качка.

"У Європейськомузаконодавстві є чіткий принцип, що преса, наприклад, може поширювати будь-якуперсональну інформацію про публічну особу, якщо суспільство цього вимагає. ВУкраїні ж тепер персональну інформацію щодо президента або іншої особи теперпоширити буде неможливо, тому що потрібна буде його згода”, – констатує Яворський.

Українська служба Бі-бі-сітакож відзначає, що новий закон вимагає створення Державного реєстру базперсональних даних усіма підприємствами та організаціями незалежно від формвласності.

 Фактично всі вони повинністати власниками баз персональних даних і зареєструвати їх, додає видання, інагадує, що в Україні налічується більше мільйона суб`єктів господарювання, івсі вони повинні створити такі бази, зареєструвати їх і постійно вносити до нихзміни.

Це, на думку багатьохекспертів, виглядає як вимога, яку не можна виконати. Крім того, вони припускають,що послуга реєстрації баз даних буде надаватися на платній основі.

Також закон передбачаєстворення уповноваженого державного органу з захисту персональних даних, якомунадається право вільного доступу до будь-яких приміщень, де зберігається абопроводиться обробка персональних даних.

Експерти побоюються, щотакий державний орган може використовуватися як засіб тиску на підприємців.

У березні 2006 року Радаприйняла закон Про захист персональних даних. У квітні того ж року Президент Віктор Ющенко ветував цейзакон, зокрема на підставі того, що він не узгоджувався з Конвенцією РадиЄвропи про захист осіб у зв`язку з автоматичною обробкою персональних данихособистого характеру.

1 червня 2010 Верховна РадаУкраїни визначила порядок захисту персональних даних фізичних осіб.

Примітно, що тоді заприйняття в цілому закону Про захист персональних даних проголосували 355депутатів при мінімально необхідних 226.

Нагадаємо, в червні минулого року Українська гельсінська спілка з правлюдини (УХГПЧ) надіслала Президенту Україну Віктору Януковичу відкритого листа,в якому вимагає внести зміни до закону Про захист персональних даних, який, надумку правоохоронців, обмежує свободу слова.