Думки фахівців щодо нововведень розходяться. Тисячі людей – взяли участь у масових акціях протесту під Верховною Радою України в Києві проти прийняття нового Податкового кодексу. Багато хто з протестувальників пропонує заодно виступити й проти проекту Трудового кодексу. Від деяких представників опозиційних сил доводиться чути різкі оцінки нового Трудового кодексу – від „непродумані нововведення” до „узаконене рабство”. Чи ж справді нові норми настільки порушують права громадян?– Мене серйозно лякає новий Трудовий кодекс, який планує ухвалити парламент. Звісно, я проект не читав. Але вмикаю телевізор, радіо, розгортаю газети, а там кажуть, що робочий тиждень збільшиться ще на 8 годин, що це буде узаконене рабство… – говорить Віктор Миколенко, слюсар із Городища. – Як хтось із посадовців і береться заспокоювати, що це лише упорядкування давно існуючих норм, що все погоджено навіть із Міжнародною організацією праці, я не вірю! Якщо така сила людей по всій Україні піднялася протестувати, значить, там якщо не прямо, то між рядками записана якась гидота. У нас і так роботяга безправний – начальство може зарплату врізати, на небезпечну роботу поставити. Треба, щоб Трудовий кодекс захищав людину праці. А в нас усі закони так пишуться, щоб багаті стали ще багатшими, а бідні – ще біднішими. Дійсно, найбільше обурення в противників нового Трудового кодексу викликають збільшення тривалості робочого тижня до 48 годин та можливість установлення роботодавцем 12-годинного робочого дня. – Але ж і сьогодні такі графіки й режими застосовуються. Так, сторожі, які працюють цілодобово, по 24 години, у тиждень відпрацьовують по дві зміни — ось вам і ті 48 годин. А з графіком роботи з 8 години до 8 години припинити роботу, щоб у тиждень було відпрацьовано 40 годин, потрібно було б у 0 годин. Я не думаю, що така ситуація викличе радість у працівника, і він зможе залишити робоче місце й повернутися додому, – коментує Ольга Хоменко, заступник начальника територіальної державної інспекції праці в Черкаській області.Зате в проекті кодексу є унормування роботи вдома і можливість погодинної оплати праці. Загальна кількість робочих годин на місяць не повинна перевищувати 160. А понаднормова праця має оплачуватися в подвійному й навіть потрійному розмірі, а робота вночі – не менше як на 30% більше денної. Регламентується й обідня перерва – від півгодини до двох. Отож, новий кодекс, навпаки, радше захищає найманого працівника? – Цей проект є, безперечно, кроком уперед, – вважає Валентина Кочубей, голова Черкаської обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я. – Наприклад, запропоновано збільшити оплату за надурочну працю, яка перевищує 120 годин на рік, до потрійного розміру. Або інший приклад: працівник матиме право на допомогу з державного соціального страхування, в тому числі й на пенсію, незалежно від того, чи сплачував його роботодавець страхові внески за нього. Якщо роботодавець затримуватиме виплату зарплати, то муситиме заплатити на 10 відсотків більше за місяць затримки, на 50 відсотків – за тримісячну затримку і 100 відсотків – за більший термін затримки. Збережені норми щодо обов’язковості ведення трудових книжок та обов’язкове укладення трудового договору в письмовій формі. Пані Кочубей абсолютно впевнена, що профспілки, як і раніше, виступатимуть у ролі захисників трудового люду, і їхній вплив жодним чином не зменшиться.Звісно, не все в цьому проекті гладко. Обурює людей норма про право працедавця встановлювати технічні засоби контролю за працівниками – камери й звукозаписні пристрої, проте відомо, що й зараз дехто з роботодавців їх використовує, і люди з цим миряться, хоча це досі вважається незаконним. – Наші страшенно бояться цих камер, а мені якось усе одно, – каже Ірина Березкіна, працівниця однієї з черкаських приватних фірм. – Ну що він (хазяїн) може такого побачити? Що я по телефону розмовляю? То в мене робота така. Хай дивиться, якщо в нього зайвий час є. У фахівців інші зауваження. – У мене зовсім не викликає захвату норма щодо надання працівникові за його заявою відпустки без збереження заробітної плати на строк до трьох місяців. Також у разі припинення робіт на певні періоди у зв’язку з природнокліматичними умовами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період припинення виконання робіт. Ось саме ця норма й ставить найманого працівника в скрутне становище, адже за таких умов як бути зі стажем для призначення пенсії при несплаті внесків до Пенсійного фонду протягом цього терміну?! – додає пані Хоменко. – Дуже образливо, що ми знову не забезпечуємо вимог Європейської соціальної хартії, ратифікованої Верховною Радою, щодо тривалості основної щорічної відпуски не менше ніж на 28 календарних днів. Знову в проекті вказана тривалість – 24 календарні дні.
|
