Проект Закону України
«Про вищу освіту», оприлюднений на сайті Міносвіти, наробив багато галасу в
нашій країні. Студенти обурені можливістю зростання цін на навчання, викладачі
стривожені непередбаченими змінами. Але не будемо торкатися усіх аспектів документу,
обмежимося лише положенням про статус вузів. Так от, аби заклад міг гордо
називатися університетом, йому потрібно мати не менше 6 тисяч студентів денної
форми навчання. В академії має навчатися не менше 3 тисяч, а у коледжі – не
менше 500.
Тепер порахуємо студентів кіровоградських
вузів. Наш національний технічний університет нараховує близько 4 тисяч
студентів, педагогічний університет імені В.Винниченка – трохи більше 4 тисяч.
Виходить, за новим законом вони мають перетворитися на академії. А Державна
льотна академія, де навчається менше 2,5 тисяч студентів, має перетворитися на
коледж. Власне у зміні назв не було
б нічого страшного (окрім втрати певного престижу), якби від статусу вузу не
залежав забезпечуваний ним рівень підготовки студентів. Бо не можуть навчальні
заклади низького рівня акредитації готувати магістрів, а лише бакалаврів. А
хочеш мати ступінь магістра – будь ласка, продовжуй навчання у столиці.
Це ж стосуватиметься
й усіх приватних вузів обласного центру, адже в них навчається ще менше
студентів. Ті ж заклади, де нараховується менше 500 студентів, можуть взагалі
припинити своє існування. Скажімо, серед ліквідованих можуть опинитися
Кіровоградський комерційний технікум, Кіровоградський коледж статистики,
Олександрійський державний аграрний технікум, Бобринецький
сільськогосподарський технікум, Компаніївський технікум ветеринарної медицини,
Світловодський технікум радіоелектронного приладобудування, Гайворонський
машинобудівний технікум.
Ряд закладів могло б
врятувати їх об'єднання, але злиття не завжди доцільне та призведе до
плутанини.
Проректор з науково-навчального розділу КНТУ
В.Кропивний, до якого ми звернулися
за коментарями, сказав, що викладачі цього вузу проти того, аби заклад втратив
статус національного університету. Мовляв, вуз заслужив теперішній статус
чималими науковими досягненнями. На його думку, не число студентів, а рівень
одержуваних ними знань має визначати статус закладу. Керівництво вузу робить
усе, аби залучити до навчання якомога більше студентів, але воно не винне у
тому, що в області склалася така демографічна ситуація. Проректор вважає, що
положення проекту закону відображають невпинну боротьбу за студентів між
столичними та периферійними вузами. Пропонований документ якраз лобіює інтереси
київських вузів, адже саме там викладають чимало представників Міністерства
освіти.
Зовсім протилежну
думку висловив в. о. ректора ДЛАУ В.Москвичев.
Він вважає, що проект закону дуже грамотний і викладачі вузу ним задоволені. За
словами пана Москичева, ДЛАУ завжди залишатиметься академією, оскільки підпадає
під виняток внаслідок своєї специфіки підготовки курсантів. А іншим закладам на
зміну статусу нададуть трирічний перехідний період. Мовляв, так пояснив цю
ситуацію міністр освіти Д.Табачник під час нещодавнього перебування у
Кіровограді.
Як бачимо думки
різні, усе з'ясується після того, як ми побачимо остаточний варіант ухваленого
закону. Можливо Міносвіти врахує побажання провінційних освітніх закладів.
|