Єдина середньострокова програма розвитку Кіровоградщини «Центральний регіон-2015» прийнята нашою областю давно й цілеспрямовано реалізується. Але дійсно кваліфіковані управлінці дивляться в майбутнє, і тому керівництво області з ініціативи губернатора Сергія Ларіна вперше ініціювало планування розвитку краю на подальшу перспективу − поки до 2020 року.
Майже місяць тому в Кіровограді відбувся I Міжнародний відкритий форум зі знаковою назвою «Плануємо майбутнє». Без перебільшення, для нашої області форум поклав початок якісно нових відносин у співпраці влади та громадськості. Обласна держадміністрація, обласна рада та Громадська рада при ОДА підписали чотиристоронню угоду з Національним інститутом стратегічних досліджень (див. НК №21 від 24.05.2012). Назвавши цю подію історичною, фахівці пояснили, що відтепер визначенням конкурентних переваг регіону, пошуком пріоритетних напрямків його прямування та розробкою стратегії соціально-економічного розвитку до 2020 року будуть займатися провідні експерти країни. Роботи такого рівня і напряму є піонерними навіть у масштабах країни − лише кілька регіонів поставили перед собою аналогічні завдання.
«Планування майбутнього» не обмежилося підписанням документів, як це не раз бувало і 5, і 10 років тому: не дарма ж для розробки «Стратегії-2020» для Кіровоградщини залучено українську наукову організацію зі світовим ім'ям − Національний інститут стратегічних досліджень. Його фахівці не перший місяць вивчають ситуацію на Кіровоградщині й уже мають попередні напрацювання, рекомендації, куди нам рухатися далі.
Ключові позиції окреслено. Всім відомо, що наша область аграрна і виробляє сільгосппродукції набагато більше, ніж ми споживаємо у себе в регіоні. Але науковці рекомендують уже сьогодні замислитися про стандартизацію всього того нашого, що вирощується і переробляється на теренах Кіровоградщини, до стандартів ЄС. Наша масложирова продукція, зернові, бобові та олійні культури мають попит в Європі, і в майбутньому він зростатиме, але тільки на більш якісні й адаптовані до стандартів Старого Світу товари.
Крім того, вчені з Інституту стратегічних досліджень переконані: без органічного землеробства в нас не буде світлого майбутнього. Органічне землеробство − це вирощування продукції з мінімальним обробітком або зовсім без нього, мінімальним внесенням усіляких хімічних добрив, мінімальної або нульової обробки інсектицидами. У всьому великому успішному багатому світі це «писк моди» − споживати лише чисті натуральні продукти. За них люди готові платити в півтора рази більше.
Ще наше найближче майбутнє, як бачать його дослідники, − в енергозбереженні. За даними киян, у нас лише 0,1% всієї енергетики області працює на альтернативних джерелах (втім, це і по всій Україні такий показник). З нашими відходами та залишками сільгоспвиробництва − мільйонами тонн соломи, тріски − можна довести незалежну від газу та електроенергії частку енергобалансу області до 10 відсотків.
Ми дуже мало, слабо піаримо, просуваємо, рекламуємо нашу історичну спадщину. А вона в нас настільки багата та цікава, що вразила досвідчених київських фахівців.
Варто «рекламувати» Кіровоградщину і як центр забезпечення ядерно-енергетичної безпеки нашої країни. Реально − без наших уранових шахт енергетична галузь країни значно більше залежала б від закордону, але в Україні мало хто про це знає.
Але головне, як сказав перший заступник директора НІСД Ярослав Жалило, − нам потрібна капіталізація регіону, а не зростання кількісних показників. (Капіталізація − потужний приріст інвестицій, будівництво нових виробництв. – Ред.) Необхідно прагнути досягти статусу чи, щонайменше, визнання Кіровоградщини як стратегічного регіону, а не одного з багатьох. І це можливо. На думку заслуженого економіста України Жалила, якщо команда Ларіна продовжить чітко дотримуватися тактики і стратегії розвитку регіону, Кіровоград цілком може стати умовною «столицею» Центрального макрорегіону.
Чесно кажучи, вперше за 20 років незалежності у нас не для «галочки», а з розумом і розрахунком стали думати про майбутнє краю. До цього довгострокового планування та ще з науковим підходом на Кіровоградщині взагалі не було, попередники нинішньої влади не обтяжували себе навіть середньостроковими планами. Зате періодично, на догоду окремим політикам, виникали якісь просто міфічні прожекти − як, наприклад, призначити області супер-статус зони екологічного лиха (а в Чорнобилі тоді як?).
Пора прожектерства минула, настав час прагматично дивитися в майбутнє.
Віктор Міщенко
