До 29 квітня 2011 року майже 12 тисяч відкритих і 23 тисячі закритих акціонерних товариств ( AT ) мають стати публічними або приватними. Саме стільки часу відвів на їхню реорганізацію Закон "Про акціонерні товариства", що вступив у дію навесні 2009-го. Чи всі AT зможуть увійти у прокрустове ложе нового законодавства? Які механізми переходу та особливості управління публічними і приватними акціонерними товариствами? Ці та інші проблемні питання корпоративного управління обговорювали юристи, представники Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР), Вищого господарського суду під час "круглого столу", присвяченого підсумкам піврічної дії Закону "Про акціонерні товариства".

ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ

Серед новел, які визначені правниками як головні, наступні:

• поділ AT на приватні та публічні з обмеженням максимальної кількості акціонерів приватних AT ста особами;

• публічне товариство може здійснювати публічне і приватне розміщення акцій, а приватне - тільки приватне. У разі прийняття загальними зборами приватного AT рішення про публічне розміщення акцій до статуту вносяться зміни, в тому числі відомості про зміну типу товариства з приватного на публічне;

• акції приватного товариства не можуть купуватись та/або продаватись на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону. Акції публічного товариства мають обов'язково пройти процедуру лістингу (експертний допуск до біржових торгів) і числитись у біржовому реєстрі як мінімум однієї біржі;

• акціонери публічного AT мають право відчужувати свої акції без згоди інших акціонерів і самого товариства, а акціонери приватного мають домінуюче право на придбання відчужених акцій;

• публічне AT повинне мати власну веб-сторінку, а будь-яке голосування на зборах акціонерів слід проводити з використанням бюлетенів.

НЕ ОПИНИТИСЯ ПОЗА ЗАКОНОМ

За інформацією члена Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) Миколи Бурмаки, за півроку (чверть часу, відведеного AT на реорганізацію) зробили це лише понад сто підприємств. Є й шість новостворених.

Серед них переважно компанії фінсектору, банки і підприємства, що збільшували свій статутний капітал. Наступними змінюватимуть статут великі підприємства, компанії з часткою іноземного капіталу і фірми, що потребуватимуть рефінансування, прогнозують фахівці.

Інші ж, переважно ЗАТ, де понад сто акціонерів, але які не хочуть "відкриватися", ймовірніше, чекатимуть на законодавчі зміни щодо виключення обмеження максимальної кількості учасників або його збільшення, чи шукатимуть шляхи відходу від AT до інших організаційно-правових форм власності - товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю.

Наразі, за оцінкою віце-президента компанії з управління активами інвестиційних і пенсійних фондів компанії "КІНТО" Анатолія Федоренка, вимогам нового закону формально відповідають лише 3 тисячі, або 10 відсотків ЗАТ і ВАТ, які мають змінити статус.

Такому повільному процесу є кілька пояснень, кажуть правники. Насамперед, технологічні неточності закону. Через них в учасників ринку виникають логічні запитання: чи варто застосовувати нові норми, якщо так — то як саме? Певним чином виправити ситуацію нині намагається ДКЦПФР, надаючи роз'яснення і рекомендації на запити учасників ринку.

Інколи це не рятує, бо потребує законодавчого врегулювання цього та іншого законів, норми яких не завжди узгоджуються між собою, а також розробки та ухвалення підзаконних нормативно-правових актів.

Зокрема, положення про реєстрацію випуску акцій при збільшенні (зменшенні) статутного фонду, при злитті, поділі, виділенні чи перетворенні, при зміні номінальної вартості та кількості акцій, про скасування випуску акцій, про порядок емісії облігацій тощо.

Законодавчі зміни наразі вже напрацьовуються завдяки зверненням і пропозиціям учасників ринку та юристам, повідомив член ДКЦПФР Сергій Бірюк. За його припущеннями, за незначних технологічних уточнень, парламентарії приймуть зміни до закону вже наступного року у першому-другому читанні. Якщо зміни будуть глобальними і концептуальними, зробити це у 2010-му буде проблематично.

Водночас він зауважив, що юристи часто критикують закон не стільки через ускладнення роботи, скільки через "втрату напрацьованих схем".

"Раніше всі знали, куди бігти, що казати, як вирішувати питання, вже були напрацьовані думки суддів і юристів", — зазначив С. Бірюк. На його думку, справедливими є зауваження юристів і учасників ринку щодо анулювання акцій, повідомлень при внесенні змін у довіреність, обрання голів на зборах ревізійних комісій, 50-відсоткового і кумулятивного голосування, процедури лістингу з обов'язковим продажем акцій публічними товариствами на біржі. "Яка може бути біржа, якщо акцій продасться на суму, меншу за 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 грн - авт.), чи якщо це не придбання і не розміщення контрольного пакета акцій?" - логічно підсумував член ДКЦПФР. Він пояснив недоречності тим, що законопроект розроблявся як документ для добровільного п'ятирічного переходу, а після внесення поправок народними депутатами став менш добровільним і розрахованим на два роки.

На його думку, варто вводити норму, яка існує в США і Європі, де власник понад 90 відсотків акцій має право на загальних зборах заявити про обов'язковий викуп акцій міноритаріїв, а останні — продати їх за ринковою вартістю. Інша річ, як визначити її в нашій країні.

Гальмує процес і рекомендація ДКЦПФР щодо виправлення статуту і зміни назви AT на загальних зборах акціонерів у 2010 році, переконана юрист Олена Щербина. Вона радить не зволікати з реорганізацією AT , незважаючи на юридичні колізії, щоб потім не стояти в чергах або, ще гірше, не опинитися поза законом.

- Річ у тому, що з 30 квітня 2011 року втратять чинність деякі статті Закону "Про господарські товариства", що містять згадки про ЗАТ і ВАТ. Таким чином, компанії, які не узгодять свої документи з новим актом, опиняться поза законом, - наголосила юрист. - Ні Цивільний, ні Господарський кодекси не містять понять ЗАТ і ВАТ. Крім того, у листопаді 2010-го вступить у силу норма про обов'язкову бездокументарну форму існування паперів. Відтак, виникнуть питання зі звітом, відкриттям і обслуговуванням рахунків, оплатою тощо. Адже ще досі немає нових законів "Про депозитарій" чи "Про депозитарний звіт".

НА ЗАВАДІ "МЕРТВІ ДУШІ". ..

Як відзначають юристи, трансформації AT заважатиме також проблема "мертвих душ". Йдеться про міноритарних акціонерів, з якими втрачено зв'язок (змінили місцепроживання, померли, виїхали за кордон тощо). А таких доволі багато. Адже під час масової приватизації і корпоратизації акціонерами ставали великі трудові колективи (що налічували від 500 до кількох тисяч осіб залежно від профілю діяльності підприємства) і фактично не брали участі в управлінні, а тому й не надто переймалися долею нечисленних акцій. Натомість власниками контрольного пакета акцій (від 60 до понад 90 відсотків) були один чи кілька мажоритарне. Відтак ризик блокування процесу реорганізаціїAT доволі високий, але правники переконані, що це проблема не стільки власне закону. Адже навіть якщо встановити особливий режим для акцій "мертвих душ", то що робити з іншим майном? За прогнозами О. Щербини, ця проблема виникатиме доти, доки система власності і регулювання відносин між акціонерами не буде кардинально реформована.

Юристи застерегли акціонерів і від "сюрпризів" при підготовці і проведенні загальних зборів за одночасного існування "старого" і "нового" законів. Приміром, Закон "Про акціонерні товариства" вимагає, аби всі акціонери були поінформовані про скликання зборів персонально листом з описом вкладення. Масовість розсипки, перемножена на поштові послуги, - не єдина перепона для емітентів. Відділення поштового зв'язку відмовляють надавати ці послуги, якщо кількість акціонерів перевищує 10 тисяч. Порада: дотримуватися процедур, передбачених обома законами і у спірних питаннях прописувати більш чіткі процедури у статуті. Це цілком реально і до того ж знижує ризик оскарження прийнятих зборами рішень, зазначила О. Щербина.

У разі недотримання всіх процедур або неврахування певних нюансів переоформлення дозвільних документів AT може зіштовхнулися з проблемами при подальшому управлінні або вчиненні інших дій з активами, права на які можуть бути оскаржені.

ПРО БІЗНЕС МОВОЮ БІЗНЕСУ

Закон "Про акціонерні товариства" вніс зміни у Закон "Про цінні папери". Зокрема щодо додаткового розкриття інформації публічними AT за міжнародними стандартами фінзвітності. Це позитивний момент, особливо в рамках інтеграції в ЄС, відзначила заступник директора департаменту методології регулювання ринку цінних паперів ДКЦПФР Олена Величко. Свого часу податкова і бухгалтерська звітності були розділені. І якщо перша має державний орган контролю, то друга — ні. Відтак, за цифрами української фінзвітності не видно реального стану підприємств, у той час як бухгалтерська звітність завжди була мовою бізнесу. Це лякає потенційних інвесторів, які хочуть отримати достовірну та якісну інформацію про об'єкти капіталовкладень.

Через не надто розвинутий біржовий ринок розкриття інформації відкритість будь-якого підприємства залежить від того, чи сформувалася його ринкова ціна. Розуміючи, що досягти одного з двох рівнів лістингу для публічних AT буде важко, комісія розробляє зміни зі зниження їх вимог до кінця кризи, зокрема щодо прибутковості, і пропонує запровадити нульовий чи третій рівень на перехідний період, повідомила О. Величко.

Адже вимоги до першого і другого рівнів лістингу дуже суворі, пояснила вона. Приміром, у лістинг першого рівня можуть ввійти лише цінні папери підприємств, що існують не менше трьох років, вартість чистих активів, річний дохід і ринкова капіталізація яких перевищує 100 млн грн, а середньомісячна сума договорів протягом півроку становить від 1 млн грн тощо.

Не так легко ввійти і в лістинг другого рівня, хоча вимоги там менш суворі. Якщо вимоги будуть спрощені введенням перехідного рівня, у публічних AT буде можливість протягом року досягти відповідних показників лістингу.

- Щоб стати публічним акціонерним товариством, потрібні відповідні обсяги капіталізації і беззбиткова діяльність підприємства, - зазначив А. Федоренко, додавши при цьому, що нині у лістингу другого рівня перебувають цінні папери лише до сотні AT , а першого — до 20-ти. Якщо ж вимоги лістингу будуть знижені, то фондовий ринок України перетвориться на сміттєзбірник, оскільки до нього потраплять акції неналежного рівня, переконаний він.

Питання є й щодо незалежного і внутрішнього аудиту. Коли аудитор перевіряє 50-60 AT за сезон і підтверджує фінансову звітність за відсутності внутрішніх документів, передбачених стандартами, це викликає сумніви, зауважила о. Величко. На жаль, контроль якості аудиту в Україні ще не досяг належного рівня, а аудитори не стали домашніми лікарями AT . Дещо виправити ситуацію має перевірка аудиторських компаній на контроль якості аудиту. Провести її планують до жовтня 2010 року.

Вивести фінансову підзвітність на ринку капіталів на безпрецедентно високий рівень і посилити корпоративну відповідальність емітентів має також нова система розкриття інформації емітентами цінних паперів, що перебувають у лістингу. Її пілотний проект уже запустила на власному сайті ДКЦПФР, повідомив Микола Бурмака. Отже, кожен за потреби зможе переглянути інформацію про господарську діяльність підприємств та їхні фінансові результати.

УДОСКОНАЛЕННЮ НЕМАЄ МЕЖ

Отже, як бачимо, закон змінив не лише внутрішні правила функціонування товариств (форми існування акцій, порядок скликання і проведення загальних зборів, застосування переважного права тощо), а і обіг цінних паперів на фондовому ринку. Завдяки останньому, прогнозують фахівці, суттєво скоротяться, спростяться і прискоряться розрахунки між власниками акцій. Зазнала трансформації і система взаємин між емітентами, акціонерами, обліковими органами, де пріоритетними стали депозитарні установи.

Якщо, приміром, ще донедавна звичним явищем було скликання загальних зборів одним і тим самим AT десятки разів на. місяць у різних куточках країни, щоб той чи інший акціонер не прибув хоча б на одні з них, то нині такі маніпуляції легко відстежити за допомогою загальнодоступної бази оголошень про збори акціонерів, розміщеної на сайті ДКЦПФР. Ця база з'явилася саме завдяки дії закону наприкінці минулого року вперше за всю історію існування акціонерних товариств у країні. Крім того, документ суттєво знизив кількість корпоративних конфліктів та ускладнив життя рейдерам. Адже внаслідок нововведень діяльність товариств стала більш регламентованою і прозорою.

А поки учасники ринку вивчають нові правила та готуються до змін, правники говорять про потребу вдосконалення закону про "акціонерки". Цього не заперечують і законодавці. Та фахівці сходяться на думці про необхідність зваженої роботи за принципом "не зашкодь".

Адже невідомо, які наслідки матиме зміна тієї чи іншої статті. Можливо, у дії все виглядатиме з точністю до навпаки. Головне пам'ятати: удосконаленню немає меж. Так, приміром, після удосконалення в 1995 році подібного закону в Німеччині його обсяги зросли з 98 до 142 сторінок. В Україні все попереду.

За матеріалами: "Урядовий кур'єр"